Ігор Форіс

30 вересня 1987 р.
Народився

30 вересня 1987 року в місті Києві, Оболонського району розпочався життєвий шлях людини честі та безмежної відваги — Ігоря Форіса. Київський хлопець, учень та випускник шкіл 232 та 226 Оболонського району м. Києва; Закінчив автодорожній технікум, він не уявляв свого життя без руху. Народився і виховувався в порядній, дружній родині. Його дитинство, юність та молодість проходило у найкрасивішому куточку мста Київа - Оболонь. Ігор не цурався жодної роботи, він завжди допомагав усім, особливо своїм рідним.” Його серце, що світило іншим” Він був із тих рідкісних людей , які завжди приходять на допомогу першим. Його не потрібно було кликати він відчував серцем, коли хтось опинявся в біді. Це найвища міра людяності - коли власні потреби ніщо порівняно з бідою інших. Ігор завжди оберігав свою маму, допомагав, дарував квіти і піклувався як справжній син. Ігор був людиною безмежної щедрості. Найголовнішою його рисою характеру була неймовірна, майже свята щедрість, він віддавав останнє, навіть якщо сам залишався ні з чим. Його щедрість не мала меж і не шукала вдячності. Ігор має двох доньок Поліну 15 років та Вікторію -3 рочки, яких дуже любив, але Ігор пішов із життя миттєво як воїн, не встигнувши побачити їхнього дорослого життя. Він щиро любив автомобілі, швидкість та подорожі, знаходячи в дорозі, ресурс, натхнення та свободу.

30 вересня 1987 р.
24 лютого 2022 р.
24 лютого 2022 р.
Був мобілізований

На початку повномасштабного вторгнення російської федерації проти України, ФорісІгор Олександрович 25 лютого 2022 року , не вагаючись ні хвилини, пішов добровольцем у батальйон «Братство», а згодом став до лав 126-го батальйону 112-ї окремої бригади ТрО міста Києва. Березень 2022 року, Форіса Ігоря,призначено командиром першого стрілецького відділення третього стрілецького взводу сьомої стрілецької роти. Присвоєне первинне військове звання рядового складу «РЕКРУТ» ( Витяг з Наказу Міністрества Оборони України № 36 від. 10.03.2022 року.) За покликом свого серця з березня 2023 року призваний у Збройні сили України. Пройшов складний військових шлях. Брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у з в’язку з війсковою агресією російської федерації проти України перебуваючи в Донецькій області: М. Краматорськ, Слованський район, Северодонецький район. Жовтень 2022 року в наслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини в районі населеного пункту Луганської області одержав акубаротравму, мінно-вибухову травму, черепно-мозгову травму та струс головного мозку. Старший Сержант Форіс Ігор в листопаді 2023 року при безпосередній участі у бойових діях та здійснення ним заходів із забезпечення національної безпеки та охорони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та пов’язане з виконанням обов’язків військової служби із захисту Батьківщинив населеному пункті Луганської області отримав мінно-вибухову травми, закриту черепно-мозкову травму, вогнепальне осколкове дотичне поранення під час потрапляння під обстріл ворожого мінометно-артелерійського обстрілу. Старший сержант з 13.07.2024 року по 31.03.2025 рік брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у з в’язку з війсковою агресією російської федерації проти України перебуваючи в Донецькій області м. Константинівка.

15 квітня 2026 р.
Загинув

15 квітня 2026 року на Донеччині внаслідок ворожого авіаудару ФАБ-250 героїчно загинув Ігор Форіс Олександрович на псевдо «Кабан». Відданий син України, мужній воїн і справжній патріот, він до останнього подиху стояв на захисті рідної землі, свободи та майбутнього свого народу.

15 квітня 2026 р.