Кєнт
28 квіт. 2026 р.
Про Героя
- Дата народження9 грудня 1986 р.
- Дата мобілізації5 травня 2022 р.
- Дата загибелі28 квітня 2026 р.
- Вік ГерояНазавжди 39 р.
Підписатись на пам'ятні події Героя
Ми надішлемо вам сповіщення, коли на сторінці Героя з'являться нові важливі оновлення: дописи, фото, відео, аудіо, свічки пам'яті та інші події вшанування. Ви можете керувати підпискою у будь-який момент - відписатись можна одним натисканням цієї ж кнопки.
З перших днів повномасштабного вторгнення Іван добровільно став на захист територіальної цілісності та незалежності нашої держави.
Він проходив службу , був командиром 2-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти.
Вірний військовій присязі, виявляючи мужність, стійкість та патріотизм, він героїчно виконував бойові завдання на Херсонському напрямку.
08.11.2022 року, під час безпосередньої участі у бойових діях та виконання бойових завдань у складі підрозділу в н.п. Нова Кам’янка Бериславського району Херсонської області, солдат Заболотний Іван Іванович отримав поранення.
Навіть після тривалого лікування та отримання інвалідності він повернувся до служби й продовжив виконувати свої обов’язки із захисту Батьківщини.
Мав нагороди та відзнаки:
— медаль «БРИГАДА СТАЛЕВИХ СЕРДЕЦЬ КРИВОРІЖЖЯ»;
— відзнаку Міністра оборони України «ЗА ПОРАНЕННЯ»;
— відзнаку Голови Ради оборони м. Кривого Рогу — нагрудний знак «ЗА ЗАХИСТ КРИВОРІЖЖЯ»;
— відзнаку начальника районної військової адміністрації — нагрудний знак «ЗА ЗАХИСТ КРИВОРІЗЬКОГО РАЙОНУ»;
— грамоти та подяки командира військової частини .
Іван був людиною великого серця — добрим, чесним, веселим і завжди готовим прийти на допомогу. У мирному житті захоплювався професійною риболовлею та футболом, мав багато друзів і хрещених дітей. Найбільше він любив свою родину та мріяв бачити, як росте його донька. Для нас він назавжди залишиться найкращим чоловіком і прекрасним батьком.
25.07.2025 року Іван став батьком і вирішив присвятити своє життя доньці, тому завершив службу та повернувся до цивільного життя.
На превеликий жаль, під час своєї першої робочої зміни на підприємстві після лікарняного, внаслідок атаки ворожого дрона, Іван загинув 28.04.2026 року.
Він віддав своє найцінніше — життя.
Іван був справжнім воїном, надійним побратимом та вірним сином своєї країни. Своїм героїзмом і самопожертвою він довів, що заслуговує на найвищу державну нагороду.
Вважаю, що Заболотний Іван Іванович заслуговує на те, щоб його ім’я було увіковічене в історії України як Героя.