Сініченко Юрій Валерійович народився 14 квітня 1994 року у затишному селі Микулинці. У цій мальовничій місцевості він зробив свої перші кроки, вимовив перші слова та вперше поглянув на небо. Його батьківська хата завжди була сповнена тепла. З ранніх років Юрій вирізнявся активністю, дружелюбністю та невгамовною жагою до життя. Вже у школі проявляв себе як спортивний та наполегливий учень. Футбол був його найбільшою пристрастю. Він міг годинами ганяти м’яч – і в дощ, і в сніг, і в сутінках, коли вже майже не видно воріт. Хортинг також став для хлопця важливим етапом у становленні сили духу. Юрій неодноразово виборював призові місця у змаганнях, що приносило гордість його родині та шкільним друзям.

28-річний солдат Юрій Сініченко помер 8 вересня 2022 року у шпиталі. 26 травня під час виконання бойового завдання у Донецькій області отримав важке осколкове поранення голови. Після цього перебував у комі в лікарнях Дніпра, Києва, Вінниці. Йому зробили кілька операцій. Лікарі 4 місяці боролися за життя воїна, але до тями він так і не прийшов.