Криниченко Юрій Генадійович (позивний Лютий) народився 5 червня 1982 року в м. Івано-Франківську. Навчався в ЗШ № 23 в класі з поглибленим вивченням англійської мови. Юрко мав дуже добрі музичні дані, закінчив музичну студію по класу кларнета при Івано- Франківському музичному училищі ім. Дениса Січинського. Дуже любив спорт - займався плаванням, боксом, був чудовим і безстрашним сноубордистом.
Коли розпочалось вторгнення росії в Україну, Юрій відразу записався в тероборону, деякий час був у Київському ТРО, а 15 березня 2022 року добровольцем вступив до лав ЗСУ. Після навчання в Яворівському таборі був рядовим розвідроти 36 Бригади Морської піхоти,(36 ОБрМП, вч А2802). Це була важлива і важка чоловіча робота, Юра не любив говорити про ,,виходи”, як він їх називав - це були нічні пробирання на лінію фронту, коли наші хлопці-розвідники в повній тиші і темряві проходили по 12-15 кілометрів, витягаючи з-під обстрілів поранених і загиблих воїнів, а потім лікували стерті до крові ноги, хоча взуття замовляливласним коштом в інтернеті найкраще і найдорожче. Найдовше воював під Авдіївкою, Покровськом, Кринками; в Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях. Після навчання в Одеській Військовій Академії Юрій отримав звання молодшого лейтенанта і прийняв посаду командира взводу десантно-штурмової роти 36 ОБрМП. Є відео, де Юрій з хлопцями 05.08.2023 року вертаються в частину щасливі після боїв на так званій ,,лінії суровікіна”. 10 жовтня Юра склав екзамен на блакитний ,,штормовий берет”.
17 жовтня останній раз подзвонив додому мамі, сказав: ,,Збираюся на вихід.” А 18 жовтня о 10 ранку Юрко отримав осколкове поранення в живіт, під бронежилет. Він з усіх сил тримався за життя, останній раз подзвонив в частину о 20.00. Витягнути його не вдалося. Юрій ,,Лютий” загинув під час визволення лівого берега Дніпра в Кринках Херсонської області.
